9.2. Приклад простого серверного сценарію

Тепер приведемо простій приклад сценарію, який запускається прямо сервері. Для чого це потрібно? Область застосування серверних сценаріїв досить широка. Подібні сценарії можуть, наприклад, на ходу генеріроать HTML-mep, і пересилати його броузеру. Але ми розглянемо приклад в якому сценарій прийматиме і оброблятиме відправлену користувачем форму.

Пам'ятаєте, коли ми створювали сторінку гіпотетичної фірми “Ледар”, в ній був розділ “Книга відгуків”? Там користувачеві пропонувалося ввести своє ім'я в одне текстове поле (з ім'ям Name), а своя думка - в інше (багаторядкове) текстове поле (з ім'ям Opinion). Потім, після натиснення кпопки Відправити заповнена форма відправлялася на сервер. Але що з нею відбувається там?

Як приклад ми написали невеликий сценарій, який пріпі клопоту дані форми і створює текстовий файл, в який ці дані записуються. Потім сценарій висилає користувачеві повідомлення про успішне завершення роботи.

Сценарій, що виконується на сервері, може бути написаний на різних мовах програмування і використовувати різні технології. Наприклад, він може використовувати технологію ASP (Active Server Pages) або спеціальну серверну редакцію мови JavaScript. Проте найчастіше такі сценарії пишуться на мові Perl (і використовують технологію CGI - Common Gateway Interface). Ми зараз не розповідатимемо про це детально, а просто проілюструємо, яким може бути простий сценарій Perl-. Для полегшення сприйняття давайте спочатку напишемо його відрядковий, а потім приведемо повний текст.

Отже, в першому рядку ми повинні вказати місцеположення інтерпретатора мови Perl на сервері. Його можна дізнатися у адміністратора сервера. Якщо сервер працює під управлінням Windows NT, а не UNIX або Linux, цей рядок буде проігнорований. Зазвичай вона виглядає так:

#! /usr/bin/perl Тепер, щоб ми могли легко прочитувати дані HТМL-форми, треба написати ще один рядок:

require "cgi-lib.pl";

Цей рядок підключає спеціальну бібліотеку функцій (cgi), що дозволяють, зокрема, легко взаємодіяти з формами, відправленими користувачем. Без цієї бібліотеки при написанні сценарію довелося б сильно попітніти.

Оскільки ми відправлятимемо користувачеві підтвердження успішного завершення роботи, необхідно заздалегідь вказати тип тексту, який сценарій посилатиме користувачеві:

print "Content-type: text/html";

Звичайно, цей сценарій здійснює досить примітивну роботу. Проте його розгляд може дати деяке уявлення про те, що за межами

HTML, CSS і JavaScript відкриваються нові простори Web-технології логий. І ми сподіваємося, що після прочитання цієї книги наші читачі не просто навчаться створювати динамічні Веб-сторінки, але і зацікавляться іншими існуючими веб-технологіями.

І остання рада: щоб навчитися вільно звертатися з HTML/CSS JavaScript, якомога більше експериментуйте самостійно! Починати можна із змін і “поліпшень” приведених в книзі прикладів проте потім спробуйте створювати сторінки самостійно “з нуля” або “ майже з нуля”. А якщо ви побачите в WWW яку-небудь цікаву і кра-сиву сторінку, обов'язково подивіться на її код, вникніть в те, як вона зроблена. Такий досвід теж дуже корисний.

На цьому ми, мабуть, закінчимо нашу подорож в світ веб-технологий. Успіхи вам, дорогий читач, і хороших веб-сторінок!